Тестикулярний мікролітіаз є маркером невдачі при TESE.

 

Тестикулярний мікролітіаз – це стан, що характеризується відкладенням мікрокальцинатів в одному або обох яєчках. Він діагностується у 0,6% пацієнтів на підставі УЗД мошонки. У дослідженні вчені визначили, що тестикулярний мікролітіаз пов'язаний із низькими показниками екстракції сперматозоїдів у чоловіків із необструктивною азооспермією. Загалом 120 чоловікам було проведено УЗД мошонки перед мікрохірургічною екстракцією сперматозоїдів із яєчок (TESE).

Дослідники порівняли такі показники у чоловіків із тестикулярним мікролітіазом і без нього: частоту вдалої екстракції сперматозоїдів, гістопатологію яєчок, розмір яєчок, репродуктивні гормони, каріотипування, аналіз мікроделецій Y-хромосоми та наявність варикоцеле та гідроцелі. Загальна частота вилучення сперматозоїдів становила 40%. Десять чоловіків із нормальним сперматогенезом було виключено. З 110 чоловіків, що залишилися, з необструктивною азооспермією тестикулярний мікролітіаз був виявлений у 16 ​​(14,5%). Частота вилучення сперматозоїдів у цій підгрупі становила лише 6,2% (1/16) порівняно з 39,4% (37/94) у чоловіків з необструктивною азооспермією та відсутністю ознак мікролітіазу (P = 0,009). Середні діаметри правого та лівого яєчка були значно меншими у групі з мікролітіазом (P = 0,04).

При багатовимірному логістичному регресійному аналізі наявність міктолитіазу (відношення ризиків 7,4, 95% довірчий інтервал 2,3, 12,2; P = 0,01) було єдиним незалежним предиктором невдалого вилучення сперми. У 15 пацієнтів з мікролітіазом та без успішної екстракції сперматозоїдів при гістологічному дослідженні визначалися лише клітини Сертолі. У 16-го пацієнта з успішним вилученням сперми при гістологічному дослідженні виявлено змішану атрофію та діагностовано синдром Клайнфельтера.

Наявність тестикулярного мікролітіазу пов'язана з низькими показниками вилучення сперматозоїдів у чоловіків з необструктивною азооспермією. Тому доцільно проведення УЗД мошонки перед мікрохірургічним вилученням сперматозоїдів з яєчок.

Джерело: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34605564/

 
Источник: Uroweb.ru