Дослідники детально вивчили морфологію шипуватого каміння.
Шиповаті каміння («jackstones») – це каміння, що нагадують формою елементи дитячої гри «jacks» (аналог російської гри «бабки»). Ці камені з шипами, що відходять від тіла каменю, вперше були описані більше століття тому. Інтерес до вивчення морфології шипуватого каміння за цей період часу був невеликим. У новому дослідженні детально вивчено будову та способи утворення шипуватого каміння.
У дослідженні за допомогою мікрокомп'ютерної томографії (мікроКТ) та інфрачервоної (ІЧ) спектроскопії дослідники вивчили 98 каменів із шипами від 50 різних пацієнтів. За даними мікроКТ всередині кожного шипа розташовувалося рентгенопрозоре ядро, що містить тонкий переривчастий шар апатиту, який розташовувався поперек осі шипа.
Оболонка каменю складалася з моногідратної форми оксалату кальцію (CaOx). Вивчення шаруватості оболонки за допомогою мікроКТ показало, що лінії росту тягнуться від тіла каменю до основи його шипів. Товщина оболонки, що покриває шипи, часто зменшувалась у міру віддалення від тіла каменю, це дозволило припустити, що шипи ростуть із більшою радіальною швидкістю, ніж тіло каменю.
Аналіз гістологічних поперечних зрізів декальцинованих шипів показав, що їх серцевина більш аутофлуоресцентна, ніж кальцієва оболонка, а за даними імуногістохімії вона була збагачена білком Тамма-Хорсфалла. Дослідники припустили, що багата білком серцевина шипа каменю може пов'язувати більше білка з сечі і чинити опір відкладенню CaOx, так як шип росте лінійно і з більшою швидкістю, ніж тіло каменю. Таким чином, ця гіпотеза базується на припущенні, що серцевина шипа збагачується певними білками сечі.
https://link.springer.com/article/10.1007/s00240-021-01275-1